Спортивного Оскара в номінації "Сильні духом" отримала Марина Піддубна
14-та Всеукраїнська премія "Герої спортивного року", що цьогоріч проходила в Київському національному театрі оперети, визначила за підсумками виступу у 2019 році володаря спортивного Оскара в номінації "Сильні духом". Найкращою у цій номінації серед трьох найдостойніших претендентів від паралімпійського та дефлімпійського руху стала плавчиня Піддубна Марина. Плавець Крипак Максим та голкіпер дефлімпійської збірної з футболу Українець Дмитро отримали пам'ятні відзнаки номітантів.
Марина Піддубна
07.05.1998 року народження
Заслужений майстер спорту України
Займається плаванням у Харківському регіональному центрі з фізичної
культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»
Дворазова чемпіонка світу, дворазова срібна призерка та бронзова призерка чемпіонату світу з плавання серед спортсменів з порушеннями зору (тотально незряча спортсменка).
На паралімпійському чемпіонаті світу з плавання у Лондоні-2019, завоювавши рекордну кількість нагород, українські спортсмени вкотре підтвердили свою високу майстерність.
Серед тріумфаторів була й 21-річна тотально незряча Марина Піддубна, котра завоювала п’ять медалей, з яких дві золоті, дві срібні й одна бронзова.
Марина до трьох років не мала проблем із зором, проте потім почала різко його втрачати. Лікарі робили все можливе і неможливе, приживлювали їй сітківку, але безуспішно… Вона залишилась тотально незрячою. Проте це не спинило дівчинку, яка від природи була рухливою та мала гарні природні спортивні дані, на шляху до перемоги у власному житті та у спорті. Саме ці дані побачив вчитель фізкультури у Харківському навчально-виховному комплексі імені Короленка - спецзакладі для незрячих і слабозорих дітей – і порекомендував її теперішньому тренеру Марини Воронцовій Оксані. З того часу, з 2008 року, Маринка, ще будучи ученицею початкових класів, займається плаванням Харківському регіональному центрі фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт".
Разом з тренером вони починали змагатись у рамках Всеукраїнської спартакіади для дітей з інвалідністю «Повір у себе», де юна спортсменка неодноразово ставала чемпіонкою на різних дистанціях та поставила рекорд Спартакіади. У 2012 році у віці 14 років дебютувала на літніх Паралімпійських іграх в Лондоні (була наймолодшою спортсменкою національної паралімпійської збірної команди зразка-2012), де їй не вдалось піднятись на високий п’єдестал, але вдалось вибороти 5 місце. Згодом Марина стає бронзовою призеркою чемпіонатів світу 2013 та 2015 рр., чемпіонкою Європи 2016 р..
На літній Паралімпіаді Ріо-2016 вона виборює бронзу та поділяє 3 місце з голландською спортсменкою на дистанції 50 м вільним стилем. На чемпіонаті Європи 2018 у доробку Марини 6 медалей: 2 золоті, 2 срібні та 2 бронзові з рекордом світу на дистанції 50 м вільним стилем, а також рекорд світу в естафеті, що був повторений на чемпіонаті світу-2019.
На вибірковому до літніх Паралімпійських ігор в Токіо-2020 чемпіонаті світу-2019 Маринка показує стрімкий злет спортивних результатів: вона на п’яти заявлених дистанціях виборює п’ять медалей, з яких дві золоті, дві срібні й одна бронзова. Причому, дуже близька була до нового рекорду світу на дистанції 50 м вільним стилем, але «налетіла» на доріжку.
Особистий результат Марини: золото на дистанції 50 м вільний стиль (встановила рекорд змагань 30.34), срібло - 200 м комплексне плавання, 100 м вільний стиль, бронза - 100 м на спині. Також Піддубна разом з Кирилом Гаращенком, Анною Стеценко і Ярославом Денисенком стала співавторкою золотої нагороди та рекорду світу у змішаній естафеті 4х100 м вільним стилем, який вразив усіх і став справжньою несподіванкою для суперників. Власне цей рекорд був своєрідним повторенням рекорду, встановленого на чемпіонаті Європи-2018)
За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 р. в Ріо-де-Жанейро, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України Піддубну нагороджено Орденом княгині Ольги III ступеня.
Оксана Воронцова, її тренер, так каже про свою вихованку: «Марина - дуже вихована, дуже начитана, має гарне почуття гумору, що допомагає боротись з великими навантаженнями. Ще що вражає мене в Маринці - неймовірні людські відносини з суперниками – програючи чи виграючи – вона радісно спілкується зі всіма учасниками змагань. А на дистанцію виходить серйозна, з націленістю та переможну боротьбу. Бажаю Марині не тільки золотих нагород чемпіонатів Європи та світу, а ще й досягти золота Паралімпіади!»
Марина навчається на 4 курсі Національного педагогічного університету ім.Г.С. Сковороди (м.Харків), фах – іноземна філологія.
Тренер: Воронцова Оксана Володимирівна
Максим Крипак
23.05.1995 року народження
Заслужений майстер спорту України
Займається плаванням у Харківському регіональному центрі з фізичної
культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»
П’ятиразовий чемпіон і срібний призер чемпіонату світу з плавання серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.
На паралімпійському чемпіонаті світу з плавання-2019 українці вперше за історію участі в подібних турнірах посіли перше місце за загальною кількістю здобутих нагород – 55, серед яких 17 золотих, 22 срібні й 16 бронзових, а також стали четвертими за кількістю завойованих золотих медалей серед 77 країн-учасниць. Серед мультимедалістів національної збірної та чемпіонату почесне місце посів досвідчений Максим Крипак. Як не парадоксально це звучить, але цей чемпіонат світу був дебютним для Максима як спортсмена зі світовим ім’ям. Він виборов 6 медалей, серед яких 5 золотих та 1 срібні: золото в плаванні на дистанції 100 м на спині, 400 м вільним стилем (встановлений Рекорд змагань 4:01.17), 100 м батерфляй,
200 м комплексне плавання (встановлений рекорд змагань 2:06.13), 100 м вільним стилем та срібло в естафеті. Він встановив три рекорди змагань: на дистанціях 400 м вільним стилем, 200 м комплексним плаванням та 100 м на спині. За підсумками цього чемпіонату світу Максим – найкращий спортсмен від національної паралімпійської збірної команди України з плавання.
Із ранніх років Максим займався плаванням, де несподівано й розкрився його талант. Крипак неодноразово ставав переможцем різноманітних змагань, отримував дипломи й, зрештою, потрапив у школу олімпійського резерву. При чому спортивних успіхів хлопець досягав серед здорових плавців і про свою інвалідність довго не здогадувався, адже батьки від нього це приховували.
Одначе з віком інвалідність все більше давала про себе знати, й на рівних конкурувати зі здоровими суперниками Максимові ставало важче.
- Бракувало поштовху, не вистачало розвороту, були дискваліфікації через те, що він неправильно міг ногу розвертати, плаваючи брасом, - розказує мама Валентина Крипак.
Аби не прощатися зі спортивною кар'єрою, Максим перейшов в паралімпійське плавання. Міжнародна комісія присудила спортсменові відповідний клас, й хлопець розпочав готуватися до Паралімпійських Ігор-2016. Тисячі годин тренувань, старання й наполегливість даремно для Максима не пройшли. Він завоював 5 золотих та 3 срібні медалі, побив відразу 3 світових рекорди та посів 2-ге місце Паралімпіади серед більш ніж 4500 тисяч спортсменів за кількістю медалей. Таким чином, Максим Крипак став найтитулованішим українським спортсменом Паралімпіади, а також за підсумками 2016 року став найкращим у номінації «Сильні духом» Героїв спортивного року.
Нагороджений Орденом «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) - За досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України.
Тренер: Кеке Василь Григорович, Вдовиченко Геннадій Антолійович
Дмитро Українець
06.03.1984 року народження.
Заслужений майстер спорту України
Захищає честь м. Києва, наразі займається футболом у Київському міському центрі з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт»
У футболі Дмитро вже 26 років - з 1994 року, у національній дефлімпійській збірній команді України з футболу – з 2000 року.
Чемпіон Європи 2019 року серед спортсменів з порушеннями слуху, голкіпер, капітан національної збірної України з футболу серед спортсменів з порушеннями слуху. Визнаний кращим воротарем чемпіонату Європи 2019 р. і кращим гравцем серед спортсменів з інвалідністю УАФ.
До речі, незважаючи на наявний дефлімпійський чемпіонський титул (2009 р.), дефлімпійська футбольна команда України тільки у минулому році вперше виборола чемпіонський титул Європи у змаганнях серед 16 сильніших європейських команд.
Синьо-жовті стали першими у своєму квартеті, здолавши Англію (3:1), Францію (2:0) та Швецію (2:0). У плей-офф українці пройшли Росію (2:1) та Ірландію (1:0), а у фінальному поєдинку перемогли Німеччину (2:0).
Великий внесок у цю історичну перемогу зробив голкіпер збірної і її капітан 36-річний Дмитро Українець: рішенням Оргкомітету та суддівської колегії чемпіонату він визнаний кращим голкіпером чемпіонату Європи і йому крім чемпіонської медалі, була вручена відповідна відзнака кращого голкіпера Європи 2019 р.
У грудні 2019 року під час урочистої церемонії нагородження «Футбольні зірки України-2019» Дмитра оголосили переможцем у номінації «Найкращий гравець з інвалідністю».
Дмитро народився у Харкові абсолютно здоровим хлопчиком. Але у віці двох років захворів запаленням легень важкої форми, йому кололи антибіотики, що призвело до втрати слуху, яку діагностували тільки у 5 років. Вчився у харківській школі для дітей з порушеннями слуху, в 1994 року в школу прийшов тренер Рижкін Матвій і записав Дмитра в футбольну групу Харківського регіонального центру з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю «Інваспорт». Дмитро згадує той час: «Я грав тоді ще як польовий гравець, і коли у 1996 році запропонували стати в ворота, дуже не хотів, але… парочка красивих «сейвів» – і потягнуло. Пізніше, цього ж року взяв участь в турнірі «Шкіряний м’яч», де був замічений тренером ДБСШ Спартак (тепер Арсенал) та запрошений тренуватись. І тоді вже більш сконцентровано став тренуватись як голкіпер».
Так розпочиналась спортивна кар‘єра найкращого голкіпера національної дефлімпійської збірної команди. Дмитро - багаторазовий чемпіон України з футболу (з 2005 р.), виборов перше місце на чемпіонаті світу з футзалу (2007 р.). На ХХІ літніх Дефлімпійських іграх 2009 року, які були дебютними для спортсмена, разом з командою виборов золоту нагороду, на наступних ХХІ та ХХІІ літніх Дефлімпійських іграх 2013 та 2017 років – срібну. Чемпіон Європи 2019 року серед спортсменів з порушеннями слуху.
Дмитро каже: «Ви знаєте, є дитяча Спартакіада для дітей з інвалідністю «Повір у себе». Це прекрасна назва-заклик - повір у себе! Просто треба повірити в себе! Тільки віра в свої сили та можливості окрилює нас і робить нас кращими».
У Дмитра – вища освіта. Він навчався в Харківському інституті фізкультури. А також закінчив магістратуру Національного університету фізичного виховання і спорту України.
Одружений. Виховує доньку (12 років) та сина (5 років).
Нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ст (2009) та ІІ ст (2017), медаллю «За працю і звитягу» (2013).
Тренер: Таймазов Валерій Володимирович
